субрахунок

-нку, ч., фін.

Рахунок, що його банк відкриває профспілковим та деяким іншим організаціям, а також підприємствам, які мають негоспрозрахункові філії, цехи і т. ін.

••

Кореспонде́нтські субраху́нки — субрахунки, що їх відкривають переважно банки, які активно проводять операції із розрахунків за товари та послуги.

Пото́чні субраху́нки — субрахунки, які відкриваються у банках громадськими організаціями, фондами та бюджетними установами для обліку коштів, що надходять, з метою їх подальшої акумуляції.

Розрахунко́ві субраху́нки — субрахунки, що їх відкривають головні підприємства за місцем знаходження негоспрозрахункових структур та підрозділів.

Субраху́нок депо́ — спеціальний рахунок, відкритий депозитарієм для обліку певного режиму зберігання цінних паперів.